День пам’яті жертв Голодомору – не лише привід згадати невинних жертв, це нагода відчути спільний біль всіх українців, сторінка календаря, коли потрібно подякувати тим, хто зберіг зерно українського світогляду, незважаючи на фізичні і духовні тортури та виборов право на національне самовизначення. Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних, тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. У центральній дитячій бібліотеці проведено годину пам'яті "Зернятко надії".
