Серія «У бібліотечний портфель»
Клуби та читацькі
об’єднання,
як креативна форма
спілкування дитячої аудиторії
Методичні рекомендація,
поради
Випуск 4
Великий
Березний
2014
ББК – 78.39
К - 51
Видання
висвітлює питання стосовно створення дитячих клубів, гуртків за інтересами. У
додаткових матеріалах вміщено рекомендації щодо організації, складання статуту,
положення, програми клубу.
© Ганусин М.Ю., Кувік
Є.Сл.
укладання, 2014
© Великоберезнянська
районна
бібліотека для дітей
Розвиток читацьких інтересів: клуби та читацькі об’єднання
Клуби та об'єднання, за інтересами — одна із найбільш
вдалих форм диференційованої роботи з різними групами читачів по задоволенню їх
читацьких потреб. Вони можуть стати логічним продовженням індивідуальної
роботи з читачами.
Клуб створюється для спілкування
людей, що мають єдину мету, завдання, інтереси, для обміну думками,
удосконалення знань в тій чи іншій галузі науки, літератури, людської діяльності,
сприяє становленню особистості. Об'єднання - той же клуб, тільки з розвинутою
структурою (секціями).
За напрямом клуби та об'єднання класифікуються, як правило, таким чином:
ü суспільно-політичні ( по вивченню правових знань,
міжнародних відносин, історії та ін.);
ü виробничо-технічні ( технічної творчості, винахідників,
моделювання, конструювання та ін.)
ü природничі (любителів астрономії, фізики,
математики, географії,подорожей, слідопитів, краєзнавців, квітникарів тощо);
ü художньо-мистецькі (любителів музики, театру, кіно, літератури, живопису, прикладного
мистецтва, та ін.).
Кожний напрямок можна ще більше деталізувати.
Наприклад, літературні клуби
любителів окремих видів і жанрів літератури (історичного, поезії, фантастики,
детективів, пригод тощо).
Особлива роль клубів полягає в організації
інтелектуального спілкування, створенні атмосфери колективізму, виробленні
навичок громадської діяльності, в наданні можливості емоційного розкріпачення,
психологічної розрядки. Для читачів – дітей клуби за інтересами особливо
корисні тим, що сприяють розкриттю та формуванню особистості, створюють умови
для самовираження та самоутвердження. Хоч читачі об’єднуються в клуби за
різними інтересами та захопленнями, інтерес до книги є спільним і важливим для
них елементом. Книга в клубі за інтересами є джерелом різноманітної інформації
з усіх напрямів людської діяльності і в той же час є засобом задоволенням
різних культурних запитів. До того ж, діяльність клубу дозволяє бібліотеці
прищепити читачам смак до читання, до самоосвіти, розширити
бібліотечно-бібліографічні знання. Клуби популярні серед читачів саме тому, що
дають змогу обмінятися думками і виступити зі своїми зауваженнями про прочитане,
про те, що хвилює найбільше, поспілкувалися з однодумцями. Саме тому,на
зустрічах учасників об’єднань перевага віддається активним формам спілкування:
колективним обговоренням, диспутам і дискусіям.
Такі форми допомагають глибше засвоїти
прочитане, вчать оцінювати його і, таким чином, формують і розвивають читацькі
інтереси учасників клубу, підвищить культуру читання, культуру мови. Методика створення клубів за
інтересами різних видів має багато спільного, особливо на першому,
організаційному етапі.
Клуби за інтересами створюються там,
де для цього є необхідні умови. Перш за все - бажання дітей об’єднатися на
основі спільних інтересів. Тому, головне на першому етапі «виявити спільні
інтереси учасників, сформувати певну групу людей, у якої є реальна потреба у
відповідній діяльності в рамках об’єднання. Ця потреба може існувати
об’єктивно, незалежно від бібліотеки, і сформуватися поза нею. У цьому випадку
клуби виникають з
ініціативи читачів та існують, в основному, на
самодіяльній основі.
Але не слід абсолютизувати цей найбільш
ефективний і легкий для бібліотеки шлях.
Не треба думати, що клуби можна створювати лише
за ініціативою "знизу", тобто групою самих відвідувачів бібліотеки,
і поки такої групи немає - створити клуб неможливо. Нерідко саме пасивна роль
бібліотеки, яка очікує на ініціативу читачів, а не стимулює та направляє її, є
однією з причин недостатнього розповсюдження клубів у бібліотеках.
Ініціатива створення будь-якого нового
об’єднання може виходити і від бібліотеки. Головне тут, не нав’язуючи власної
думки, пробудити читацьку ініціативу, розвинути її як природну потребу в
колективній діяльності, створити певну ситуацію для формування клубу. При
вивченні читачів важливо урахувати наявність традиційних для певного регіону
професій, занять, видів самодіяльної творчості, загально прийнятих видів
змістовного дозвілля, особливостей демографічної ситуації в регіонах, психології
мешканців даного краю, людей певної національності.
З методикою вивчення інтересів читачів
бібліотечні працівники обізнані. Доцільними тут будуть методи анкетування,
опитування, інтерв’ю - як спеціально організовані, так і під час індивідуального
спілкування з читачами при підготовці просвітницьких заходів тощо.
Можна розповсюдити анкети "Книга і
бібліотека в моєму житті", «Ваша думка, читач", "Книга,
фантастика і ми», "Ми і поезія" та ін, , "Чи хотіли б Ви стати
членом такого клубу, якщо він відповідатиме Вашим інтересам?", "
"Книгам якої тематики Ви віддаєте перевагу?», "Чи отримуєте Ви
допомогу від бібліотеки в своїй діяльності? Чого Вам не вистачає?", та ін.
На першому, організаційному етапі бібліотеці
доцільно діяти спільно а ініціативною групою, до складу якої входять
читачі-активісти. Ця група допоможе бібліотечним працівникам виявити бажаючих
вступити до клубу, сформулювати основний напрям його роботи в межах спільних
інтересів, визначити офіційних і неофіційних лідерів.
Велике значення при цьому має особистість бібліотекарів, які
безпосередньо відповідають за їх роботу. Тут важлива не тільки їх професійна
майстерність, але й такі особисті якості, як глибоке знання проблематики клубу,
захопленість, організаторські здібності, комунікабельність, здатність до
творчості, до пробудження ініціативи читачів.
Лідер (голова клубу, його президент) очолює роботу, колегіально вирішує найбільш важливі питання діяльності
клубу, складання програми і статуту, вибір символіки і атрибутики, членство у
клубі та ін.
Кількість
членів у клубі регулюється, як правило, умовами роботи або цілями. Тут головне,
щоб кожний член клубу мав змогу брати участь в його роботі, а організаторам
було зручно керувати нею. Як показує практика, оптимальна число членів в клубі
10 – 15.
Важливим етапом у становленні клубів є вироблення цікавої та
оригінальної програми. Тут бажано
створити умови для прояви ініціативи учасників, надати можливості їм самостійно
намітити роботу. Розробка програми самими учасниками клубу
має психологічне і виховне значення - привчає
до колективізму, творчого підходу, до колективної відповідальності за
здійснення намічених планів кожного із членів колективу. Для більш повного
виявлення у програмі інтересів членів клубу можна провести їх опитування.
Радимо використовувати різноманітні форми:
анкети, альбоми відгуків, скриньки пропозицій, зошити зауважень тощо. Отримані
відомості допоможуть не тільки при підготовці програми клубу, але й при
складанні плану книжково-ілюстративних виставок, бесід, дозволять максимально
використовувати здібності членів клубу і підібрати кожному роботу до душі.
Рекомендації щодо складання програми
Основні вимоги до складання програми: послідовність і системність, оригінальність, поступове ускладнення і
поглиблення змісту заходів, їх спадкоємність, привабливі для читача форма і
тема заходу.
Вироблення статуту клубу - це не тільки засіб, що визначає характер та напрям діяльності
клубу, його структуру, але й важлива передумова, яка сприяє виробленню групових
норм, групової психології клубу, що необхідно для успішної його діяльності.
Статут - це документ, що регламентує
всю діяльність клубу. Норми, закони, традиції - все це можна зафіксувати та
оформити в статуті. В статуті визначаються основні питання організації і
діяльності клубу; назва клубу, ким організований, де і для кого; мета і
завдання клубу; права і обов'язки його членів; структура; органи
самоврядування; атрибути клубу.
Розробляти і затверджувати статут слід тільки тоді, коли самі учасники
переконались, що він необхідний, а його положення дійсно відповідають їх
інтересам.
Важливу роль у
становленні колективу клубу, в першу чергу, дитячого, відіграють
різноманітні традиції, ритуали, атрибутика. Вони сприяють згуртуванню колективу, роблять життя клубу більш яскравим,
емоційним. Знайти красиву, ідейно цінну традицію - справа непроста, вона
потребує творчого підходу, великої майстерності.
Практика дозволяє виділити найбільш
розповсюджені традиції і ритуали в клубах: урочистий прийом до членів клубу;
вшанування найбільш активних учасників; традиційні зустрічі з іншими клубами;
святкування днів народження, пам’ятних подій в житті колективу, спільні
поїздки, екскурсії, відвідування музеїв; ведення літопису клубу.
Атрибути клубу: девіз, емблема,
гімн, прапор, значок, спеціальна форма учасників або однакові аксесуари
(хустка, шарф та ін. - по можливості). Атрибути клубу дисциплінують та
організують членів клубу, розвивають почуття товариськості та взаємодопомоги,
створюють особисте «обличчя» кожного клубу, роблять його оригінальним та
неповторним, приносять елементи гри, що імпонує перш за все дітям, підліткам.
Для підбору найбільш цікавих назв, символіки
бажано проводити відкриті конкурси серед учасників.
На підсумкових заняттях доцільно обговорити
роботу клубу в наступному році, визначити тематику його засідань.
Тематика дитячих клубів
Робота клубів, що діють при бібліотечних установах
набуває нового забарвлення, інноваційного характеру. Їм притаманні
різноманітність назв, тематики, спрямованості. Очевидно також, що дитина очікує
від працівників бібліотеки не лекцій (навіть насичених цікавими, сенсаційними
фактами), а вражень, подій, якими повинні стати бібліотечні заходи.
Ми прагнемо, щоб бібліотеки були доступними, цікавими для
дітей. Відчутні результати своєї роботи ми бачимо у тому, що все більше дітей
приходять до бібліотеки і стають активними читачами та членами клубів за
інтересами. Працівники бібліотек пропагують діяльність клубів: видають їх програми, запрошення, поширюють
кращий досвід їх діяльності під час підвищення кваліфікації працівників,
виробничих нарад, семінарів.
Пропонуємо назви клубів та читацьких об’єднань: "У
світ книги ", “Творча майстерня”, «Берегинька», “Подоляночка”, “Юні
краєзнавці”, “Краяни”, “Всезнайки”, “Читацький вулик”, “Пізнайко”, “Літературна
світлиця”, “Дивослово”, “Світ гармонії”, «Веселочка», “Юний художник”,
“Пензлик”, “Сходинки в прекрасне” ,“Україночка”, “Інтернет-школа”, “Смайлик”
“Книга і лялька” та багато інших.
На засіданнях клубів, гуртків проводяться казкові
мандрівки, тренінги, літературно-рольові ігри, правові вояжі, цікаві діалоги. Рекомендуємо
створювати нові клуби за інтересами. Наприклад: медіа-клуб вихідного дня «Бембі»,
де маленькі читачі знайомляться з світом тварин, рослин, на них завжди чекають
яскраві презентації, мульткалейдоскопи та цікаві ігри. Любителі клубу «Пан і
панночка» прийматимуть участь у тренінгах, диспутах, висловлюватимуть свої
побажання з трибуни думок. До засідань клубу бібліотекарі можуть залучити юристів,
психологів, педагогів. Мета клубу – гендерна культура, соціальні можливості
дівчат та хлопців у всіх сферах життєдіяльності. В цьому клубі юні леді
відкривають для себе маленькі секрети краси, естетичного смаку і ще багато
того, що робить їх найкращими.
Дитячий клуб «Чомучки»
ДЕВІЗ КЛУБУ:
"Хто багато шукає й читає,
той багато знає"
СТАТУТ КЛУБУ
І. Загальні положення
1. Дитячий клуб за інтересом
"Чомучки "(далі - клуб ) - це добровільне об'єднання, яке здійснює
свою діяльність згідно з даним Статутом.
2. Мета клубу - виховувати у читачів
бережне ставлення до книги, інтерес до світової літератури, розвиток дитячих
здібностей, організація змістовного дозвілля дітей.
3. Принцип добровільності
забезпечує право вільного вступу і виходу з клубу.
4. Адреса клубу:
_______________________________________________________
ІІ. Цілі і завдання клубу
1. Поглиблення і розширення знань
читачів отриманих в школі.
2. Виховання у читачів любові до
рідного краю, природи.
3.Розвиток дитячих здібностей.
4. Організація проведення ігор, конкурсів, бесід.
ІІІ. Структура клубу
1. Загальне керівництво
діяльності клубу здійснює рада клубу, створена на громадських засадах.
2. До складу ради клубу входять:
ü
найбільш активні користувачі
бібліотеки;
ü
бібліотекарі.
3. Безпосереднє керівництво
діяльності клубу здійснює керівник клубу на громадських засадах.
4. Керівник клубу може бути членом ради клубу.
IV. Члени клубу
1. Членами клубу можуть бути діти
молодшого та середнього шкільного віку (8-14 років), які визнають даний Статут,
виявляють бажання активно брати участь у роботі клубу.
2. Прийом в члени клубу
проводиться в індивідуальному порядку по рекомендації бібліотеки і школи.
V. Права на обов'язки членів
клубу
Члени клубу мають право:
ü
Займатися діяльністю в клубу.
ü
Обговорювати на засіданнях ради
клубу питання діяльності клубу.
ü
Вносити свої пропозиції щодо
покращення роботи клубу.
ü
Носити емблему клубу.
ü
Вільно виходити зі складу клубу.
VI. Обов'язки членів клубу.
ü
Брати активну участь у всіх
формах діяльності клубу.
ü
Дбати про авторитет клубу.
ü
Виконувати доручення клубу.
ü
Залучати друзів до роботи в клубі
ü
Слідкувати за новинками
літератури.
ü
Надавати допомогу в організації і
проведенні масових форм пропаганди книги.
ü
VII. Порядок обліку в клубі
Клуб має наступні документи:
ü
Статут
ü
Склад ради клубу
ü
План роботи клубу
ü
Емблему клубу
ü
Девіз клубу
ü
Матеріали по проведених заходах
Зміст
1. Розвиток читацьких інтересів: клуби
та читацькі об’єднання................... 3
2. Рекомендації щодо складання програми клубу......................................... 6
3. Тематика дитячих клубів............................................................................ 7
4. Дитячий клуб «Чомучки»........................................................................... 8
Методичні рекомендації, поради
Серія
«У бібліотечний портфель»
Випуск 4
Клуби та читацькі об’єднання,
як креативна форма спілкування
дитячої аудиторії
Укладачі:
М.Ю. Ганусин, Є.Сл. Кувік
Відповідальна за випуск
М.Ю. Ганусин
Клуби та читацькі об’єднання, як креативна форма
спілкування дитячої аудиторії: метод. реком., поради / ЦДБ; уклад. : М.Ю.
Ганусин, Є.Сл. Кувік. – Великий Березний, 2014. – с. – (У бібліотечний
портфель; вип.4).
Віддруковано на обладнанні
Великоберезнянської центральної районної бібліотеки
__________________________________________________
89000, смт. В.Березний, вул.Шевченка, 4
Немає коментарів:
Дописати коментар