Паровозик бібліотечних зірочок

_

_

вівторок, 24 березня 2015 р.

70 років Перемоги в серцях поколінь





Великоберезнянська
районна бібліотека для дітей



Серія «У бібліотечний портфель»






«70 років Перемоги
в серцях поколінь»






Методичні рекомендації, поради
Випуск 5








cмт. Великий Березний
2015 рік
ББК – 78.39
С - 37

Сприяти формуванню історичної пам'яті читачів, шанувати героїчний подвиг співвітчизників, уславлювати подвиги тих, хто віддав за Батьківщину своє життя, виховувати патріотичні почуття гордості за старше покоління; сприяти бажанню дітей вивчати героїчну історію своєї держави, берегти її традиції, уболівати за майбутнє України.
Дане видання ознайомлює бібліотечних працівників з новими  формами роботи до відзначення 70 річниці Дня Перемоги.






















© Ганусин М.Ю., Кувік Є.Сл.
укладання, 2015
© Великоберезнянська районна
бібліотека для дітей


День Перемоги – день святий для всіх
У кожної держави, кожного народу є дати і події, які складають основу, опорні точки їхньої історії, підґрунтя історичної пам'яті і національної гордості. Для нас, для прийдешніх поколінь, такою знаковою віхою була і вічно буде Перемога у Великій Вітчизняній війні. 70 років тому, квітучої весни 1945 року, наш народ переміг у найжорстокішій війні XX століття, подарувавши людству мир, радість, надію на прекрасне життя на нашій планеті.
З вітром свіжим, з піснями крилатими, з небом чистим, з радістю весни зустрічаємо ми свято Перемоги. Все у блакиті, в зелені та квітах, у сяйві посмішок, у хвилях урочистої музики... Але разом із тим, у цей день ми схиляємо голови в глибокій пошані перед живими воїнами-визволителями, воїнами-переможцями, перед солдатськими вдовами і дітьми війни. Схиляємо голови біля пам'ятників і обелісків, встановлених на місцях масових страт патріотів, на братських могилах жертв окупантів, бо навіки в пам'яті народній залишаються ті, хто загинув у священній боротьбі з фашизмом, за честь і свободу Батьківщини.
Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури. Багато, як українських, так і митців слова всього світу присвятили свої твори темі війни. Це Андрій Малишко, Олександр Довженко, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Олесь Гончар, Ліна Костенко та багато інших.
У бібліотечних закладах району пропонуємо провести тематичні вечори-зустрічі «Уклін Вам, любі ветерани», фотодокументальні виставки «Твій подвиг, солдате, не забути», «Немеркнуче світло воєнного подвигу», «Війна в пам’яті, біль у серці», «Пам’ятаємо! Славимо! Вшановуємо!», години спілкування «Що ми знаємо про День Перемоги», бесіди-спогади «Пам'ять серця. Пам'ять сивини», години пам’яті «Життя, віддане народу», мультимедійні презентації «Пісні воєнних років», літературно-музичні вечори «Через війну вели дороги, щоб квітло сонцем свято Перемоги», огляди літератури «Війна в пам’яті – біль в серці», вечори-портрети «Минуле поряд з нами», бібліографічні огляди «Пам'ять поколінь», книжково-ілюстративні виставки «В книжковій пам’яті миттєвості війни», «Подвигу жити вічно», виставки дитячих малюнків.
Рекомендуємо організувати тематичні заходи:
ü літературна акція «Прочитай книгу про війну»;
ü конкурс дитячого малюнка  «Намалюй травень, намалюй Перемогу»;
ü сімейний конкурс «Книга пам’яті мого роду»
ü книжкова панорама «Війна. Народ. Перемога»
ü вечір пам’яті «Немеркнуче сяйво безсмертного подвигу»
ü урок мужності «Живим уклін – загиблим слава!!!»
ü поетична година «Пам’ять не знає сивини»
ü урок пам’яті «Минають роки, а подвиг житиме завжди»
ü екскурсія-реквієм «Пам’ять про вас в нашім серці жива»
ü урок пам’яті «Перемога одна на всіх»
ü урок історії «Дитинство, обпалене війною»
ü година пам’яті «Спасибі, солдати, за подвиг століть»
ü музично - пісенний марафон «Нас об’єднала Перемога!»
ü тематичний вечір «Ми пам’ятаємо травень 45-го»
ü вечір – зустріч «Велика Вітчизняна: пам’ять поколінь»
ü урок-мужності «Роки війни - століття пам’яті»
ü година пам'яті « Пам'яті загиблим поклонімось, квіти до могил їх покладемо»
Вислови:
Ø «Вічна слава солдату – герою і солдатові без нагород, хто загинув
хоробро у бою, захищаючи рідний народ»;

Ø «І хай як далеко від дому бійця не сховала зима, солдатів нема
невідомих, батьків невідомих нема»;

Ø «Чиї б серця забути могли тих, хто у тяжку годину у грізних битвах
полягли за рідну Україну»;

Ø «За цвіт життя завдячує народ полеглим і посивілим солдатам».


Додаток 1.
Сценарій вечора – пам’яті
«Минають роки, а подвиг житиме завжди»
Ведуча:
Знову травень прийшов молодий,
І у пам’яті враз воскресає
Перемоги той день золотий:
Радість з болем – аж серце стискає.

Пам’ять, чуєш? Не зводь це усе
В традиційно хвилинні мовчання.
Розбуди наші душі! І все!
Розбентеж їх, аж до трепетання!

Хай не будуть черствими вони
І не думають лиш про достаток,
Піклуватись бо треба завжди
Про колишніх солдат і солдаток...

Пам’ять, чуєш? Шукаю я слів…
На душі гіркота і тривога.
Не забудь інвалідів і вдів,
Благодаті проси їм у Бога.

Ветерани, в поклоні стою –
Тобі шану й повагу віддати…
А героїв, що впали в бою,
Закликаю усіх: пам’ятайте!

1 читець:
Встеляйте квітами дороги
Дзвінкі заспівуйте пісні.
Сьогодні – Свято Перемоги,
Найкраще свято на землі.

2 читець:
В цей день травневий, повний квіту,
По всьому світі вість пройшла:
Фашистські орди вже розбито,
Народу мужньому хвала!

1 читець:
Поруч з ветеранами стою,
Наче клятву мужності даю.
Ветерани в світлій сивині,
А на грудях сяють ордени…
Пам'ять серця, пам'ять сивини,
Пам'ять тих, хто не прийшов з війни.

Ведуча:
Минають роки. Відлітають у вічність. Але є один день, який ніколи не буде стертий із пам’яті нашого народу. Це 9 травня 1945 року – дата, яка проголосила визволення нашої рідної землі від фашистських загарбників і перемогу усього людства над злом війни. Сьогодні ми відзначаємо 70 – річницю від тоді, коли над нашою країною та усією Європою знову зійшло світле сонце миру.

Ведуча:
Війна. За цим коротким і страшним словом – згарища, запеклі бої, зруйновані міста і села, сльози матерів і дітей. На нашу землю війна прийшла раннім світанком 22 червня 1941 року.
Все починалося з грому небесного,
Такого жорстокого, такого нечесного.
І з ненависного, злісного грому,
Який на світанку вигнав із дому…
І мама мовчазно-бліда, мов стіна…
І тато поволеньки каже: «Війна» .

І як тільки ворог ступив на українську землю, мільйони піднялись, щоб дати йому відсіч. І кожен вірив у світлу перемогу.
пісні:

Ведуча:
До свободи! До свободи!
Уставайте смілі, горді,
Із мечами у руках
Ворогам усім на страх!
Уставай, народе мій,
На побідний правий бій!

Такі слова полум’яними віршами входили в серця усіх українців. А попереду ще було 1418 важких днів і ночей. Дорогою ціною дісталась мужнім воїнам перемога. Чимало їх полягло на фронтових шляхах. І пам'ять про них, та їхні й подвиг ніколи не згасне.

(запалюють свічки)

Ведуча:
Перед трагічною хвилиною мовчання
Словами говорити неможливо.
Оця хвилина більше нам розкаже,
Ніж тисячі, а чи мільйони слів.
Солдатів подвиг, про який сьогодні
Дізнались ми, не вимовить словами.
А тільки серцем можна це сказати.
Але воно, на жаль, не має мови.
Лиш має біль.
Хвилина мовчання –
Пекуча й терпка, як сльоза.
Як подвиг полеглих,
Хвилина мовчання –
В ній наша любов і гроза.

Давайте вшануємо пам'ять про тих, хто не повернувся з поля бою.
Страшні сліди залишила війна. 1418 днів і ночей вогняними дорогами крокували визволителі. Але вони усе витримали і перемогли. Перемогли тому, що відстоювали право на життя, віддали усі свої сили заради Батьківщини.

Ведуча:
Шановні ветерани! Ми раді бачити Вас гостями нашого свята. Ви – його засновники, його головна окраса. Прийміть низький уклін і щиру подяку за мирне небо, за ясне сонце.

1 читець
Ми пам’ятаємо усіх
Хто віддав життя за те,
Щоб не було війни нової,
Щоб сонце сяяло золоте.
Щоб не окоп чорнів на ниві –
Хліба цвіли, мов килими,
І, щоб веселі і щасливі,
До школи всі ходили ми.

2 читець
Ми хочемо без воєн жити
Хай буде мир на всій землі!
За мир, щоб сміятись!
За мир, щоб трудитись!
За мир, щоб троянди цвіли!
Щоб жито буяло і діти росли разом
Роки минають. Небагато,
На жаль, залишилось солдатів,
Що вибороли Перемогу
У Другій світовій війні.
То ж поки маємо ще змогу
Розважимо душі їх сумні.
Запевнимо, що пам’ятати
Їх подвиг будемо довічно
І мир у світі зберігати
На честь загиблих героїчно!
І біля вічного вогню
Ми покладемо червоні квіти,
І зробимо так, щоб наші діти
Завжди вклонялися йому.

Ведуча:
Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Вечір - пам’яті присвячений пам'яті жертв Другої світової війни - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим.

1-й читець
Ніхто не забутий;
На попіл ніхто не згорів:
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.
І доки є пам'ять в людей і живуть матері,
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

2-й читець
їх прийняла війна, лишивши списки
загиблих у праведнім бою,
застигли в тузі обеліски,
в гранітнім каміннім строю.

1-й читець
Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,
Тих, хто повернувся і поліг в боях.
І вклонімось всі ми низько до землі їм,
Квітами устелимо їх тернистий шлях.

Бібліотекар:
Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.

Ведуча:
Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

2-й читець
Спинись, проклятий супостате,
На світ востаннє подивись:
За тіло матері розп'яте
Сини на пару піднялись.

1-й читець
У бій за наші ниви,
За ясний сміх дитячий,
За юний спів щасливий,
За славний труд гарячий.
Вперед, полки суворі,
Під прапором свободи,
За наші ясні зорі,
За наші тихі води.

2-й читець
Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля.
Падали яблука в серпень, Глухо стогнала земля.
Рвали снаряди їй груди. Всюди гриміла війна,
Падали скошені люди, їх не щадила війна.

Ведуча:
Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.
Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.


Додаток 2.
Книжково-ілюстративна виставка
«В книжковій пам’яті миттєвості війни»
Завжди доречним у бібліотеках буде функціонування книжково-ілюстративної виставки, розділи якої розкриють події буремних років. То наша пам’ять, яка з’єднує минуле із сьогоденням і майбутнім. Представлені на виставці документи, книги, ілюстровані матеріали слід доповнити творами письменників, художників, кіносценаристів України.

Звернення до читачів:

З кожним роком все менше можливостей дізнатися про Велику Вітчизняну війну від її безпосередніх свідків та учасників. «Як це було?» – все рідше запитують дідусів і бабусь, все частіше звертаються до книг, до голосів героїв, які пішли.
Велика Вітчизняна війна – це наша пам'ять,
і кращі книги про війну допомагають її зберегти.

Розділи виставки:
1.     Визволення України: ціна перемоги
2.     Вічна шана і пам’ять героям
3.     Прочитана книга про війну – мій подарунок Перемозі»

Цитата:
Є обеліски, плити і колони.
І урочисті квіти роковин.
І хто ми є? Усім усі мільйони,
А хтось комусь однісінький один.

Тебе немає. Але є мій спомин.
І не згадаю, ні, я спом’яну.
І спом’яну, і пом’яну.
І ще раз війни прокляну.
Ліна Костенко.

Упав Берлін. Іще боями
Гула розвихрена земля,
А вже з барвистими квітками
Вступила тиша на поля.
В.Сосюра
Зміст
1.  День Перемоги – день святий для всіх....................................................................... 3
2.  Додаток 1. Сценарій вечора – пам’яті «Минають роки, а подвиг житиме завжди» 4
3.  Додаток 2. Книжково-ілюстративна виставка «В книжковій пам’яті миттєвості
війни».......................................................................................................................... 10



































Методичні рекомендації, поради




Серія «У бібліотечний портфель»






Випуск 5

70 років Перемоги в серцях поколінь

Укладачі:

М.Ю. Ганусин, Є.Сл. Кувік


Відповідальна за випуск
М.Ю. Ганусин



70 років у серцях поколінь : метод. реком., поради / ЦДБ; уклад. : М.Ю. Ганусин, Є.Сл. Кувік. – Великий Березний, 2015. – 12 с. – (У бібліотечний портфель; вип.5).






Віддруковано на обладнанні
Великоберезнянської центральної районної бібліотеки
__________________________________________________

89000, смт. В.Березний, вул.Шевченка, 4

Немає коментарів:

Дописати коментар