70 років Перемоги в серцях поколінь

Завантажити

Великоберезнянська

районна бібліотека для дітей

Серія «У бібліотечний портфель»

«70 років Перемоги

в серцях поколінь»

Методичні рекомендації, поради

Випуск 5

cмт. Великий Березний

2015 рік

ББК – 78.39

С - 37

Сприяти формуванню історичної пам'яті читачів, шанувати героїчний подвиг співвітчизників, уславлювати подвиги тих, хто віддав за Батьківщину своє життя, виховувати патріотичні почуття гордості за старше покоління; сприяти бажанню дітей вивчати героїчну історію своєї держави, берегти її традиції, уболівати за майбутнє України.

Дане видання ознайомлює бібліотечних працівників з новими  формами роботи до відзначення 70 річниці Дня Перемоги.

© Ганусин М.Ю., Кувік Є.Сл.

укладання, 2015

© Великоберезнянська районна

бібліотека для дітей

День Перемоги – день святий для всіх

У кожної держави, кожного народу є дати і події, які складають основу, опорні точки їхньої історії, підґрунтя історичної пам'яті і національної гордості. Для нас, для прийдешніх поколінь, такою знаковою віхою була і вічно буде Перемога у Великій Вітчизняній війні. 70 років тому, квітучої весни 1945 року, наш народ переміг у найжорстокішій війні XX століття, подарувавши людству мир, радість, надію на прекрасне життя на нашій планеті.

З вітром свіжим, з піснями крилатими, з небом чистим, з радістю весни зустрічаємо ми свято Перемоги. Все у блакиті, в зелені та квітах, у сяйві посмішок, у хвилях урочистої музики... Але разом із тим, у цей день ми схиляємо голови в глибокій пошані перед живими воїнами-визволителями, воїнами-переможцями, перед солдатськими вдовами і дітьми війни. Схиляємо голови біля пам'ятників і обелісків, встановлених на місцях масових страт патріотів, на братських могилах жертв окупантів, бо навіки в пам'яті народній залишаються ті, хто загинув у священній боротьбі з фашизмом, за честь і свободу Батьківщини.

Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури. Багато, як українських, так і митців слова всього світу присвятили свої твори темі війни. Це Андрій Малишко, Олександр Довженко, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Олесь Гончар, Ліна Костенко та багато інших.

У бібліотечних закладах району пропонуємо провести тематичні вечори-зустрічі «Уклін Вам, любі ветерани», фотодокументальні виставки «Твій подвиг, солдате, не забути», «Немеркнуче світло воєнного подвигу», «Війна в пам’яті, біль у серці», «Пам’ятаємо! Славимо! Вшановуємо!», години спілкування «Що ми знаємо про День Перемоги», бесіди-спогади «Пам'ять серця. Пам'ять сивини», години пам’яті «Життя, віддане народу», мультимедійні презентації «Пісні воєнних років», літературно-музичні вечори «Через війну вели дороги, щоб квітло сонцем свято Перемоги», огляди літератури «Війна в пам’яті – біль в серці», вечори-портрети «Минуле поряд з нами», бібліографічні огляди «Пам'ять поколінь», книжково-ілюстративні виставки «В книжковій пам’яті миттєвості війни», «Подвигу жити вічно», виставки дитячих малюнків.

Рекомендуємо організувати тематичні заходи:

ü літературна акція «Прочитай книгу про війну»;

ü конкурс дитячого малюнка  «Намалюй травень, намалюй Перемогу»;

ü сімейний конкурс «Книга пам’яті мого роду»

ü книжкова панорама «Війна. Народ. Перемога»

ü вечір пам’яті «Немеркнуче сяйво безсмертного подвигу»

ü урок мужності «Живим уклін – загиблим слава!!!»

ü поетична година «Пам’ять не знає сивини»

ü урок пам’яті «Минають роки, а подвиг житиме завжди»

ü екскурсія-реквієм «Пам’ять про вас в нашім серці жива»

ü урок пам’яті «Перемога одна на всіх»

ü урок історії «Дитинство, обпалене війною»

ü година пам’яті «Спасибі, солдати, за подвиг століть»

ü музично - пісенний марафон «Нас об’єднала Перемога!»

ü тематичний вечір «Ми пам’ятаємо травень 45-го»

ü вечір – зустріч «Велика Вітчизняна: пам’ять поколінь»

ü урок-мужності «Роки війни - століття пам’яті»

ü година пам'яті « Пам'яті загиблим поклонімось, квіти до могил їх покладемо»

Вислови:

Ø «Вічна слава солдату – герою і солдатові без нагород, хто загинув

хоробро у бою, захищаючи рідний народ»;

Ø «І хай як далеко від дому бійця не сховала зима, солдатів нема

невідомих, батьків невідомих нема»;

Ø «Чиї б серця забути могли тих, хто у тяжку годину у грізних битвах

полягли за рідну Україну»;

Ø «За цвіт життя завдячує народ полеглим і посивілим солдатам».

Додаток 1.

Сценарій вечора – пам’яті

«Минають роки, а подвиг житиме завжди»

Ведуча:

Знову травень прийшов молодий,

І у пам’яті враз воскресає

Перемоги той день золотий:

Радість з болем – аж серце стискає.

Пам’ять, чуєш? Не зводь це усе

В традиційно хвилинні мовчання.

Розбуди наші душі! І все!

Розбентеж їх, аж до трепетання!

Хай не будуть черствими вони

І не думають лиш про достаток,

Піклуватись бо треба завжди

Про колишніх солдат і солдаток...

Пам’ять, чуєш? Шукаю я слів…

На душі гіркота і тривога.

Не забудь інвалідів і вдів,

Благодаті проси їм у Бога.

Ветерани, в поклоні стою –

Тобі шану й повагу віддати…

А героїв, що впали в бою,

Закликаю усіх: пам’ятайте!

1 читець:

Встеляйте квітами дороги

Дзвінкі заспівуйте пісні.

Сьогодні – Свято Перемоги,

Найкраще свято на землі.

2 читець:

В цей день травневий, повний квіту,

По всьому світі вість пройшла:

Фашистські орди вже розбито,

Народу мужньому хвала!

1 читець:

Поруч з ветеранами стою,

Наче клятву мужності даю.

Ветерани в світлій сивині,

А на грудях сяють ордени…

Пам'ять серця, пам'ять сивини,

Пам'ять тих, хто не прийшов з війни.

Ведуча:

Минають роки. Відлітають у вічність. Але є один день, який ніколи не буде стертий із пам’яті нашого народу. Це 9 травня 1945 року – дата, яка проголосила визволення нашої рідної землі від фашистських загарбників і перемогу усього людства над злом війни. Сьогодні ми відзначаємо 70 – річницю від тоді, коли над нашою країною та усією Європою знову зійшло світле сонце миру.

Ведуча:

Війна. За цим коротким і страшним словом – згарища, запеклі бої, зруйновані міста і села, сльози матерів і дітей. На нашу землю війна прийшла раннім світанком 22 червня 1941 року.

Все починалося з грому небесного,

Такого жорстокого, такого нечесного.

І з ненависного, злісного грому,

Який на світанку вигнав із дому…

І мама мовчазно-бліда, мов стіна…

І тато поволеньки каже: «Війна» .

І як тільки ворог ступив на українську землю, мільйони піднялись, щоб дати йому відсіч. І кожен вірив у світлу перемогу.

пісні:

Ведуча:

До свободи! До свободи!

Уставайте смілі, горді,

Із мечами у руках

Ворогам усім на страх!

Уставай, народе мій,

На побідний правий бій!

Такі слова полум’яними віршами входили в серця усіх українців. А попереду ще було 1418 важких днів і ночей. Дорогою ціною дісталась мужнім воїнам перемога. Чимало їх полягло на фронтових шляхах. І пам'ять про них, та їхні й подвиг ніколи не згасне.

(запалюють свічки)

Ведуча:

Перед трагічною хвилиною мовчання

Словами говорити неможливо.

Оця хвилина більше нам розкаже,

Ніж тисячі, а чи мільйони слів.

Солдатів подвиг, про який сьогодні

Дізнались ми, не вимовить словами.

А тільки серцем можна це сказати.

Але воно, на жаль, не має мови.

Лиш має біль.

Хвилина мовчання –

Пекуча й терпка, як сльоза.

Як подвиг полеглих,

Хвилина мовчання –

В ній наша любов і гроза.

Давайте вшануємо пам'ять про тих, хто не повернувся з поля бою.

Страшні сліди залишила війна. 1418 днів і ночей вогняними дорогами крокували визволителі. Але вони усе витримали і перемогли. Перемогли тому, що відстоювали право на життя, віддали усі свої сили заради Батьківщини.

Ведуча:

Шановні ветерани! Ми раді бачити Вас гостями нашого свята. Ви – його засновники, його головна окраса. Прийміть низький уклін і щиру подяку за мирне небо, за ясне сонце.

1 читець

Ми пам’ятаємо усіх

Хто віддав життя за те,

Щоб не було війни нової,

Щоб сонце сяяло золоте.

Щоб не окоп чорнів на ниві –

Хліба цвіли, мов килими,

І, щоб веселі і щасливі,

До школи всі ходили ми.

2 читець

Ми хочемо без воєн жити

Хай буде мир на всій землі!

За мир, щоб сміятись!

За мир, щоб трудитись!

За мир, щоб троянди цвіли!

Щоб жито буяло і діти росли разом

Роки минають. Небагато,

На жаль, залишилось солдатів,

Що вибороли Перемогу

У Другій світовій війні.

То ж поки маємо ще змогу

Розважимо душі їх сумні.

Запевнимо, що пам’ятати

Їх подвиг будемо довічно

І мир у світі зберігати

На честь загиблих героїчно!

І біля вічного вогню

Ми покладемо червоні квіти,

І зробимо так, щоб наші діти

Завжди вклонялися йому.

Ведуча:

Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Вечір - пам’яті присвячений пам'яті жертв Другої світової війни - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим.

1-й читець

Ніхто не забутий;

На попіл ніхто не згорів:

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять в людей і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

2-й читець

їх прийняла війна, лишивши списки

загиблих у праведнім бою,

застигли в тузі обеліски,

в гранітнім каміннім строю.

1-й читець

Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами устелимо їх тернистий шлях.

Бібліотекар:

Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.

Ведуча:

Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

2-й читець

Спинись, проклятий супостате,

На світ востаннє подивись:

За тіло матері розп'яте

Сини на пару піднялись.

1-й читець

У бій за наші ниви,

За ясний сміх дитячий,

За юний спів щасливий,

За славний труд гарячий.

Вперед, полки суворі,

Під прапором свободи,

За наші ясні зорі,

За наші тихі води.

2-й читець

Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля.

Падали яблука в серпень, Глухо стогнала земля.

Рвали снаряди їй груди. Всюди гриміла війна,

Падали скошені люди, їх не щадила війна.

Ведуча:

Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.

Додаток 2.

Книжково-ілюстративна виставка

«В книжковій пам’яті миттєвості війни»

Завжди доречним у бібліотеках буде функціонування книжково-ілюстративної виставки, розділи якої розкриють події буремних років. То наша пам’ять, яка з’єднує минуле із сьогоденням і майбутнім. Представлені на виставці документи, книги, ілюстровані матеріали слід доповнити творами письменників, художників, кіносценаристів України.

Звернення до читачів:

З кожним роком все менше можливостей дізнатися про Велику Вітчизняну війну від її безпосередніх свідків та учасників. «Як це було?» – все рідше запитують дідусів і бабусь, все частіше звертаються до книг, до голосів героїв, які пішли.

Велика Вітчизняна війна – це наша пам'ять,

і кращі книги про війну допомагають її зберегти.

Розділи виставки:

1.     Визволення України: ціна перемоги

2.     Вічна шана і пам’ять героям

3.     Прочитана книга про війну – мій подарунок Перемозі»

Цитата:

Є обеліски, плити і колони.

І урочисті квіти роковин.

І хто ми є? Усім усі мільйони,

А хтось комусь однісінький один.

Тебе немає. Але є мій спомин.

І не згадаю, ні, я спом’яну.

І спом’яну, і пом’яну.

І ще раз війни прокляну.

Ліна Костенко.

Упав Берлін. Іще боями

Гула розвихрена земля,

А вже з барвистими квітками

Вступила тиша на поля.

В.Сосюра

Зміст

1.  День Перемоги – день святий для всіх....................................................................... 3

2.  Додаток 1. Сценарій вечора – пам’яті «Минають роки, а подвиг житиме завжди» 4

3.  Додаток 2. Книжково-ілюстративна виставка «В книжковій пам’яті миттєвості

війни».......................................................................................................................... 10

Методичні рекомендації, поради

Серія «У бібліотечний портфель»

Випуск 5

70 років Перемоги в серцях поколінь

Укладачі:

М.Ю. Ганусин, Є.Сл. Кувік

Відповідальна за випуск

М.Ю. Ганусин

70 років у серцях поколінь : метод. реком., поради / ЦДБ; уклад. : М.Ю. Ганусин, Є.Сл. Кувік. – Великий Березний, 2015. – 12 с. – (У бібліотечний портфель; вип.5).

Віддруковано на обладнанні

Великоберезнянської центральної районної бібліотеки

__________________________________________________

89000, смт. В.Березний, вул.Шевченка, 4