Паровозик бібліотечних зірочок

_

_

понеділок, 15 жовтня 2012 р.

Всяка всячина






Районна бібліотека для дітей



Всяка всячина




Маленька голка – величезний винахідник людства
Голка – це дуже маленький інструмент, загострений на одному кінці й із отвором на другому, який служить для того, щоб заправляти в нього нитку. Людина винайшла голку за довго до відкриття металів. Спершу її виготовляли з рибячих кісток, проколюючи дірку в тупому кінці кістки. Такими голками первісна людина шила собі одяг із шкіри тварини.
        Знайдені давні голки зроблені й з кісток птахів, колючок дерев і кущів, потім із бронзи. Як тільки відкрили срібло та золото, голки почали виготовляти з них. Але ці цінні метали зовсім не годились для виготовлення такого маленького інструмента.
         Перші голки не мали вушка з дірочкою. Люди просто не загинали кінчик  голки і в той загин заправляли нитку.
         В нашій країні до 17 століття сталевих голок не було. Шпичаки колючого куща або рибяча  кістка, як і раніше, служили для бідняків засобом шиття. Лише у 18ст.наші майстри навчилися виготовляти горні голки.
         В наш час, у процесі виготовлення, голка проходить через руки більш, ніж 20 робітників.

Швидкий звірок
Першу швейну машинку створили в 1755 році, вона була не досконала, тому довго не могла існувати. У 20 – х роках 19ст. француз Варфоломій Тімонє створив  свою швейну машинку. Але французи не оцінили винахід, бо цей «звірок», як називали машинку, заміняв працю 20 швей, робив одяг дешевшим, що не подобалось ремісникам, які не хотіли втрачати своїх грошей. Машинку Тімонє просто знищили.
У 1845 році американський винахідник Е. Хоу  винайшов швейну машинку з човником. Це була дорогоцінна знахідка! Ще й зараз швейні машинки працюють за цим принципом.
У 1872 році російський електрик В.М.Чиколев створив першу модель електричної швейної машинки, яку в наш час має майже кожна господиня.

Звідки зявилися ножиці
       Відгадай, що це: «Два кінця, а по середині цвях?» Звичайно ж, ножиці! Історія їх виникнення дуже цікава. У 8 столітті якомусь майстрові поталанило з’єднати два ножі за допомогою стержня – цвяха, держаки загнуті кільцями і вийшли ножиці, які майже не відрізняються від сучасних.
         Найдавніші ножиці в Східній Європі були знайдені під Смоленсько. Учені визначили, що ними працювали кожумяки  Київської Русі в 10 ст. Ножиці виготовляли з заліза, сталі та срібла. Леза загартовували, щоб вони мали стабільну міцність.
         Є чимало різновидів ножиць. Ними підстригають кущі, обрізають дерева; ними працюють перукарі, швеї, закрійники, будівельники…
         В Німеччині винайшли ножиці – велетні, якими розрізають автомобілі. Є електричні ножиці, що ріжуть товсту шкіру, гуму, лінолеум і навіть пластик зі швидкістю 20 метрів за хвилину.
         В сучасних швейних майстернях працюють найсучасніші лазерні ножиці. За 1 хвилину вони розрізають 60 метрів тканини.

Якою була перша лампа?
         Першим освітлювальним приладом людини була палаюча деревяна палиця, яку добували з вогнища.
         Першою лампою служив камінь із заглибленням, черепашка, чи череп, заповнені тваринним або рибячим жиром. Гнітом була  паличка очерету, тростини чи мотузок, зв’язаний з рослинного волокна.
         Більше 100 000 років тому людина відкрила вогонь і помітила, що коли жир від смаженого мяса потрапить  у вогонь – вогнище горить яскравіше. Ішов час, і наші пращури почали збирати речовини, які при горінні дають більше світла. Жир тварини використовували як паливо, а мох та інші рослини служили гнітом.
         Японці та китайці найкращим паливом для ламп вважали олію з горіхів.
         В українських селах ще й зараз можна побачити таку лампу в мініатюрі – маленьку лампадку, яку запалюють на іконостасах.
         У 1859 році, коли була відкрита нафта, зявився  і її продукт – гас, який став універсальним паливом. Гасова лампа дожила до наших днів.

Де народилась свічка?
Свічки винайшли в Давньому Римі близько 2000 років тому. Спочатку це були волокна рослин, покриті воском чи смолою.
В 10 – 11 століттях почалося виготовлення воскових та сальних свічок. Як їх робили?
Сало, одержане від овечок та биків розтоплювали у великому казані. Потім туди опускали, скручений з бавовняної нитки гніт, виймали і чекали, поки сало на ньому не захолоне. І так декілька разів – до потрібної товщини. Від сальних свічок було багато кіптяви, тому кращими вважалися свічки з воску.
У Росії для освітлення будинків використовували скалку. Вона прикріплювалася над посудиною з водою, в яку падали вуглики, що не наробити пожежі.
          Зараз виготовляють свічки з парафіну, стеарину, воску.

Коли звилася перша каструля?
Замість каструлі прадавня людина використовувала великі черепашки, черепи тварин, шкаралупу і оболонки від плодів.
         Гірські племена Лаосу робили каструлі з бамбуку і варили в них рис: якщо посудина згоріла – значить рис зварився.
         Існували каструлі з кори. В них варили їжу за допомогою розпеченого каміння.
         Близько 7 тисяч років тому давні гончарі відкрили, що глина у вогні стає твердою, як камінь. З тих пір керамічний, тобто глиняний посуд багато століть служив людям. Звились   горщики – батьки сучасної каструлі.
         Але найзручнішим виявився металевий посуд. Спочатку каструлі робили з бронзи, потім з міді. Коли відкрили алюміній, найкращим вважався посуд з нього. Доки вчені не довели доцільність використання емальованого посуду.

Дід Мороз із шафи
         З давніх – давен їжу зберігали в підземеллях, ямах, погребах. В печерах, де горіло первісне вогнище, теж вміли використовувати холод.
         В Стародавньому Римі продукти зберігалися в ящиках з битим льодом.
         В Київській Русі ще в 6 столітті біля великих кухонь робили льодники, обкладені деревом.
         В 18 ст. це були глибокі криниці, викладені цеглою. Взимку кригу збирали з замерзлих річок та озер, перекладали соломою. В таких умовах лід зберігався близько 2 років. Льодник був прадідусем з холодильника. А його батьком вважається кухонна шафа з відділеннями для льоду і тирси, яка не дозволяла льоду відразу розтанути. Але для цієї шафи лід потрібен був цілий рік.
         Тому  в 1834 році народилась перша машина для виготовлення льоду. Її винайшов англієць Паркінс. А 1887р. француз Джон Леслі  сконструював перший домашній холодильник, що був величезним, дуже гуркотів і весь час вимагав, щоб його «підкормлювали» дровами, вугіллям, спиртом чи гасом.
         Та раптом холодильнику пощастило: в 1893р. американець Е.Томпсон поставив на нього електричний двигун. З того часу мороз у шафі почував себе прекрасно.

Твій товариш телевізор
         Щоб ти міг дивитись телевізор, в сіті повинно було статись багато винаходів. З 1817 по 1923 рік багато вчених працювало над цією ідеєю його створення. Це були: шведський хімік Й.Берцеліус, американський винахідник Г. Керрі, Англієць, Бєрд, американець Дженкінс, росіянин В.Зворикін. Безліч науковців і зараз працюють над удосконаленням зображення, яскравості кольорів тощо. Спочатку був створений  телевізор з чорно – білим зображенням. Та вже після 1945р. зявились  і кольорові передачі. В нашій країні телевізори зявились в 1932 р. Були вони без звуку, а розмір екрану не перевищував розмірів сірникової коробки. Але вже через рік зявився і звук . Та люди побачили телевізор  лише в 1940р. Для того, щоб видно було зображення, перед екраном ставилась збільшувана лінза. Перші телевізійні кадри  можна було побачити за допомогою радіоприймача, а показували людину, яка сідає на стілець.      А яким стане телевізор в майбутньому? Вчені доводять, що він керуватиме всіма побутовими приладами: пилососом, пральною машиною, плитою тощо. Зображення телевізор матиме не лише кольорове, але й обємне. Коли ж показуватимуть якісь речі, ми зможемо відчувати їх на дотик і на смак.

Машина що пере твою білизну
         Перша пральна «машина» - це дубова бочка з водою. До кипіння  воду доводили за допомогою розпеченого каміння, яке вкидали в бочку. Потім в окріп клали білизну, опускали мішечок з розпареним попелом і все перемішували.
         До пральної машини найгеніальнішим винаходом, що допомагав прати білизну, була пральна дошка. Автор цього винаходу звичайно не відомий.
         в середині 19 ст. зявилась  машина, яка дуже добре прала білизну. Винайшов її англієць Генрі Стінненс. Але вона була таких величезних розмірів, що не змогла б розміститись в жодному будинку, тому в домашньому господарстві використовуватись не могла.
         Пройшло ще півстоліття, доки 1858 р. пральну машину невеликих розмірів сконструював Гемільтон Сміт з Пітсбурга. Були й інші винахідники, але їх машини рвали білизну, тому попитом не користувались.
         В 1907р. створили пральну машину з двигуном і відтоді твою білизну пере електрика.
         В 1953 році зявилась пральна машина, що своєю роботою нагадує теперішні моделі, які перуть, віджимають, сушать.

Він любить ковтати пилюку
         Перший домашній пилосос винайшли в 1990р. він мав величезні розміри і нагадував бочку, в якій кип’ятять воду. З боку до нього була прироблена ручка повітряного насоса, яку крутили в ручну. Прибирали в двох: один крутив ручку, а другий збирав пилюку за допомогою мітли.
         В1901р. англієць Сесіл Бут змайстрував пилосос, який возили двоє коней. Робітники заносили агрегат до кімнати, запускали двигун і прибирання починалось. Гуркіт стояв на всю вулицю!
         Зараз існує безліч моделей пилососів. Вони чистять, білять, фарбують, лакують, обпризкують рослини.
         У Франції винайшов пилосос, що збирає з гілок каштани.

Немає коментарів:

Дописати коментар